Symposium: “After Vilnius: Which Way for Ukraine?”

Symposium Hosted by CIUS – “After Vilnius: Which Way for Ukraine?”

President Viktor Yanukovych’s decision to postpone the signing of an association agreement with the European Union at the Vilnius summit in November 2013 has resulted in an unprecedented crisis in Ukraine that is far from being resolved months later. To analyze the current crisis and forecast its likely aftermath, the Canadian Institute of Ukrainian Studies (CIUS) at the University of Alberta invited several prominent political experts to participate in a symposium titled “After Vilnius: Which Way for Ukraine?” (held on 30 January 2014).

Olexiy Haran, professor of political science at the Kyiv-Mohyla Academy National University and a well-known commentator on Ukrainian political issues, joined the symposium proceedings from Kyiv via Skype. Observing the crisis at its epicentre, he offered insightful comments on the “very dynamic” situation and put forward several possible scenarios for its development. Professor Haran described the crisis as a “war” waged by the regime against the people of Ukraine, with a number of “lines” already crossed (most significantly, the deaths of several protesters). Among the likely scenarios, he discussed a possible return to the 2004 Constitution, which would shift the balance of political power from president to parliament, the likely ousting of Yanukovych, the liberation of Yuliia Tymoshenko, and a new configuration of power in Ukraine. “It is clear that if Yanukovych is ousted, then Tymoshenko would be free. But if he remains in power, then it is very difficult to imagine such a concession [on his part].” Professor Haran continued: “I would say that we are coming back to the Constitution of 2004.” He then discussed the possibility of opposition leaders, such as Tymoshenko, Vitalii Klychko, Arsenii Yatseniuk, Oleh Tiahnybok, and Petro Poroshenko taking top offices in a new government and in the Ukrainian Parliament. But it is too soon to discuss the details of such a new power configuration.

Amanda Paul, a British national who works as a policy analyst and programme executive at the European Policy Centre in Brussels (Belgium), spoke on “The Rubik’s Cube of EU-Ukraine Relations.” After discussing the twists and turns of Ukraine’s current relationship with the EU and the outlook after the next presidential election, scheduled for 2015, she concluded that “we are heading towards another twist in the EU-Ukraine story, although what this will actually look like will only be clear when the events that continue to unfold in Ukraine come to a close.” Indeed, “this could be days, weeks, months, or even a year.” At the moment, it seems unlikely that Yanukovych will manage to remain in office until the 2015 election. With Kyiv still in flames, the protests have not only spread to western and central Ukraine but have also awoken the east, Yanukovych’s traditional stronghold, with thousands of people taking to the streets demanding change. Yanukovych will try to cling to power, using his network of cronies and support from Russia, as long as possible. According to Amanda Paul, if Yanukovych should somehow be reelected, then it is likely that relations with the EU will remain in limbo. There is nothing more that the EU can accomplish with him. Ms. Paul assumes that “the opposition will win the elections, and any attempt by Yanukovych and his cronies to falsify them would bring supporters back to the streets. At this point, but also in the event that Yanukovych fails to hold on to power, the EU needs to be ready with a strategy to support Ukraine both politically and economically and to meet the expectations of the millions of Ukrainians who have been out in the streets, enduring violence and worse, to demand a better future. The EU, which remains a symbol of democracy and freedom, has a responsibility to act. Ukrainians are fighting under the EU flag, and this crisis was sparked as a result of EU integration.”

However, any tactical moves on the part of the EU must be accompanied by a long-term strategy “to meet the expectations of Ukrainians.” Considering the severity of the current crisis, Amanda Paul doubts that Ukrainians “would be satisfied with the Association Agreement without membership perspective.” She concluded that “if the EU fails to react adequately to what we are seeing in Ukraine, the future of democracy in the entire region is in serious jeopardy, as will be the EU’s credibility both as a flag-bearer of democratic values and as a foreign-policy actor.”

Taras Kuzio, a research associate of the Centre for Political and Regional Studies (CIUS) and a Fellow of the School of Advanced International Studies (Johns Hopkins University, Washington, D.C.) spoke on the topic “Why the EU’s Ukraine Policy Was Never a Policy, and the Way Forward.” Dr. Kuzio examined Yanukovych’s decision to exit negotiations with the EU, as well as Russia’s action and the EU’s inaction before the Vilnius summit, and their reactions during the current crisis. He also considered how the crisis might be resolved. Dr. Kuzio discussed Yanukovych’s “weak allegiance” to “European values,” which grew out of his plans to secure reelection in 2015, emphasized the role of Russian political and economic factors, and pointed out the EU leaders’ “fundamental misunderstanding” of Yanukovych’s true goals (accumulation of wealth; monopoly and preservation of power) and his “strategic calculations.” To accomplish his goals, the president resorted to manipulating the corrupt parliament, regional administrations, the legal system, the police force, and hired thugs, which produced a country-wide opposition movement, growing violence, and bloodshed. According to Dr. Kuzio, Russia promised Yanukovych loans and support in the 2015 elections in exchange for a gas consortium and Ukraine’s entry into the CIS Customs Union. The question is whether Yanukovych can deliver on his promises. After all, this president lacks many features and resources of other “successful”authoritarian rulers, such as Putin, Lukashenka, Nazarbayev, and Aliyev. Moreover, Yanukovych has managed to do what the “Orange Revolution” seemingly failed to achieve—unite Ukrainians in various parts of the country against his rule. There is also strong pressure on his regime from abroad in the form of targeted sanctions imposed by the USA and Canada. As for the EU, it is “typically dragging its heels because of indecisiveness, poor leadership, divisions among members, and commercial interests.” In Dr. Kuzio’s opinion, Yanukovych is finished as president, although the details of his political collapse are not yet apparent. “I think that…theopposition will come to power,” concluded Dr. Kuzio. “But, unfortunately, it will be through bloodshed.”

Bohdan Nahaylo, a British-born writer and specialist on the former Soviet Union and Eastern Europe, delivered the final presentation of the symposium, “The Debacle in Vilnius: A Turning Point for Ukraine and Europe.” He began by calling for a minute of silence commemorating those killed during the attacks on protesters in Kyiv. According to the expert, Yanukovych’s abrupt decision not to sign the association agreement with the EU was a major turning point in relations within the Ukraine-EU-Russia triangle. For the EU, it was a humbling experience and a reality check on the prospects of its “Eastern Partnership” policy. The EU was not prepared for Russia’s aggressive assertion of its interests in the region. Resistance in Ukraine and the need to react quickly and efficiently put the EU into a quandary. As for Ukraine, the ensuing political crisis was the worst since the country’s attainment of independence (1991). Once again, suchm values as sovereignty, self-determination, and democracy, now associated with a united Europe, were in danger, and people felt that they had been deprived of Yanukovych’s promised rapprochement with Europe. Had that course been followed, many of the current protesters would have been prepared to tolerate the Yanukovych government. But the drastic change of course created a state of shock, triggering protests by social activists and students, then taking the form of broad resistance and defiance, and finally assuming the character of a popular revolution that spread quickly throughout many regions of Ukraine. It is very difficult to predict further developments and their final outcome, but certainly “Ukraine will never be the same.” The Canadian Institute of Ukrainian Studies continues to monitor and analyze the situation in Ukraine and will provide complete and timely information to all interested parties, first and foremost to the Ukrainian-Canadian community.

Cимпозіюм “Після Вільнюса: куди йти Україні?”

Рішення президента Віктора Януковича відкласти підписання угоди про асоціяцію з Европейським Союзом під час вільнюського самміту у листопаді 2013 р. призвело до небаченої раніше в Україні кризи, закінчення якої годі чекати навіть після кількох місяців протистояння. З метою розібратися у причинах цієї кризи та її можливих наслідках Канадський інститут українських студій (КІУС) при Альбертському університеті запросив кількох відомих експертів взяти участь у симпозіюмі “Після Вільнюса: куди йти Україні?”, який відбувся 30 січня 2014 р.

Олексій Гарань, професор політології Національного університету “Києво-Могилянська академія” та відомий коментатор проблем українського політичного життя, взяв участь у симпозіюмі з Києва за допомогою програми “Скайп.” Перебуваючи практично у центрі кризи, він запропонував авдиторії свої влучні оцінки цієї “надзвичайно динамічної” ситуації разом з кількома можливими сценаріями її подальшого розвитку. Професор Гарань зобразив кризу, як “війну” режима проти українського народу, під час якої цей режим вже спромігся порушити кілька “умовних границь” (насамперед, спричинив смерть декількох учасників протестів). Далі експерт зосередився на кількох вірогідних сценаріях, які, на його думку, є цілком реальними: можливе повернення до Конституції зразка 2004 р., яка свого часу змінила важелі влади на користь парламенту; усунення Януковича від влади; звільнення Юлії Тимошенко; та нова структура влади в Україні. Як зазначив О. Гарань, “є повністю зрозумілим те, що якщо Януковича усунено [від влади], то Тимошенко буде звільнено [з в’язниці]. Але якщо він утримає владу, то мені важко уявити, що він піде на таку поступку.” Професор Гарань далі зазначив: “На мою думку нас [українців] очікує повернення до Конституції 2004 р.” Після цього експертом було наведено приклади посад, які могли би посісти діячі опозиції (Тимошенко, Віталій Кличко, АрсенійЯценюк, Олег Тягнибок та Петро Порошенко) у разі перемоги над режимом. Втім, на думку професора Гараня сьогодні є зарано обговорювати деталі структури та складу нової влади.

Аманда Пол, британка за походженням, політичний аналітик та керівник програми при Центрі европейської політики в Брюселі (Бельгія) виголосила доповідь на тему “Кубик Рубіка—пазл стосунків між ЕС та Україною.” Після окреслення історії стосунків між Україною та ЕС, повної маневрування та поворотів, та оцінки майбутнього стану України після президентських виборів 2015 р., експерт зазначила, що “ми є на порозі наступного повороту в триваючих стосунках між Україною та Европейським Союзом, втім, що являтиме собою цей черговий поворот стане зрозумілим лише тоді, коли завершаться ті події, що відбуваються зараз в Україні.” Насправді ж, ми можемо чекати на завершення цих подій “протягом днів, тижнів, місяців, можливо цілого року.” На даний момент виглядає так, що Януковичу не вдастся утриматись у кріслі до президентських виборів 2015 р. В той час як у Києві палають пожежі, протести охопили не тільки Західну та Центральну Україну, але й поширились на східні області, де тисячі людей вийшли протестувати на вулиці вимагаючи змін. Втім, Янукович намагатиметься зберегти владу якомога довше використовуючи всіх своїх прибічників та допомогу від Росії. На думку Аманди Пол, якщо йому якимось чином вдастся перемогти на наступних виборах, тоді стосунки України з ЕС перебуватимуть у стані невизначеності. Насправді, ЕС не бачить перспектив у подальшому співробітництві з цим президентом. На думку експерта, “на наступних виборах перемога буде за опозицією і будь-які спроби Януковича та його прибічників використати фальсифікації знову виведуть людей на вулиці. В цьому випадку, а також у випадку втрати влади Януковичем ще до виборів, ЕС мусить мати готову стратегію економічної та політичної підтримки України і, таким чином, піти на зустріч сподіванням мільйонів українців, які у боротьбі за краще майбутнє вийшли на вулиці ризикуючи власним здоров’ям і, навіть, життям.” Европейський Союз, який залишається уособленням демократії і свободи, просто зобов’язаний діяти, адже українці ведуть боротьбу під прапорами об’єднаної Европи, а сама криза виникла саме через бажання українців інтегруватися до Европи.

Будь-які тактичні кроки з боку ЕС мусять бути частиною довготривалої стратегії цієї спільноти держав спрямованої на “задовільнення сподівань українців.” Аманда Пол також викликала сумніви щодо того, що у світлі жорстокості вируючої в країні кризи українці “будуть задоволені [лише] угодою про асоціяцію без жодних перспектив повноправного членства [у ЕС].” У підсумку свого виступу експерт зазначила, що “у випадку, якщо ЕС виявиться нездатним відповідно реагувати на події в України, свідками яких ми зараз є, тоді під загрозою опиниться не тільки майбутнє демократії у цілому реґіоні, але й статус ЕС, як провідника демократичних цінностей та активного гравця на міжнародній політичній арені.”

Тарас Кузьо, дослідник у складі Центру політичних та реґіональних студій (КІУС, Альбертський університет), та співробітник Школи перспективних міжнародних досліджень при Університеті Джона Хопкінса (Вашінґтон, О.К.), виголосив доповідь “Чому політика ЕС по відношенню до України ніколи не була ‘політикою,’ та шлях попереду.” Д-р Кузьо докладно розглянув низку питань: рішення Януковича щодо припинення переговорів про асоціяцію з ЕС; дії Росії, спрямовані на зірвання асоціяції; фактор бездіяльності ЕС; та реакцію цих сторін на триваючу в Україні кризу. Експерт також запоропонував авдиторії своє бачення того, яким чином буде вирішено цей конфлікт. Під час свого виступу д-р Кузьо відзначив “слабку прихільність” з боку Януковича до так званих “европейських цінностей,” яку можна пояснити його планами добитися переобрання [позазаконними шляхами] у 2015 р. Він також підкреслив значення політичного та економічного впливу Росії на ситуацію, та вказав на “глибинне нерозуміння” з боку европейського керівництва справжніх цілей Януковича—власне збагачення, монополія на владу в країні та збереження цієї влади якомога довше—та його “стратегічних розрахунків.” На шляху до досягнення цих цілей чинний президент вдався до маніпулювання корумпованими парламентом, системою правосуддя та міліцією, залежними обласними адміністраціями, та купленими за гроші найманцями, що викликало масовий опозиційний рух в цілій країні, та призвело до зіткнень і кровопролиття. На думку експерта, Росія пообіцяла українському президентові грошові позики та підтримку на виборах 2015 р. в обмін на створення газового консорціюму та приєднання України до Митного Союзу. Питання того, чи буде Янукович спроможний виконати ці обіцянки, залишається відкритим. Слід враховувати те, що українському президентові бракує особистостних характеристик та ресурсів, які наявні у низки “успішних” авторитарних лідерів, таких як В. Путін, О. Лукашенко, Н. Назарбаєв та Г. Алієв. Більш того, Янукович спромігся попри своєї волі досягнути того, чого не вдалося у повній мірі досягнути “Помаранчевій революції” — об’єднати проти себе українців зі всіх боків та областей країни. Сильний тиск на режим Януковича спричиняють і персональні санкції проти українських посадовців, запроваджені США та Канадою. Щодо позиції ЕС, то це об’єднання “за власним звичаєм пасе задніх через брак власної волі, поганого провідництва, розбіжностях у поглядах, та через торгові, економічні інтереси.” На думку д-ра Кузьо, Янукович фактично вже скінчився, як президент, втім те, як саме відбудеться його політичне падіння, все ще важко передбачити. Наприкінці експерт зауважив: “На мою думку, до mвлади [в Україні] прийде опозиція. Але, на жаль, внаслідок [більшого, ніж зараз] кровопролиття.”

Богдан Нагайло, британець за місцем народження, письменник та фахівець з проблематики що стосується колишнього Радянського Союзу та Східної Европи, виголосив заключну на симпозіюмі доповідь “Фіаско у Вільнюсі: Поворотний момент для України та Европи.” Доповідач почав свій виступ зі звернення до всіх присутніх у залі вшанувати хвилиною мовчання пам’ять тих, хто загинув під час протестів у Києві. На думку експерта, раптове рішення Януковича не підписувати угоду про асоціяцію з ЕС стало вирішальним моментом в сучасній історії стосунків трикутника “Україна–ЕС–Росія.” Для Европейського Союзу це рішення стало, водночас, приниженням та нагодою оцінити подальші перспективи своєї політики “Східного партнерства.” Для керівництва ЕС виявилось певною несподіванкою жорстке відстоювання Росією своїх інтересів в реґіоні. Більш того, протести в Україні та необхідність швидко та ефективно діяти за цих умов створили ще більше проблем для европейських політиків. Щодо України, то вируюча зараз криза є найсерйознішою з часів отримання країною незалежності (1991 р.). У черговий раз цінності, такі як суверенітет, самовизначення та демократія, які цього разу уособлювала собою об’єднана Европа, виявилися під загрозою, і українці відчули себе позбавленими цього через рішення Януковича про непідписання угоди з ЕС. Якщо би цю угоду було підписано, то, ймовірно, багато з тих, хто зараз бере участь у громадських протестах, продовжували би терпіти уряд Януковича. Втім, різка зміна політичного курсу викликала у суспільстві відчуття шоку, яке, у свою чергу, спричинило протести з боку громадських активистів та студентської молоді, перетворилося на ширші громадські протести і бойкотування уряду, а згодом переросло у справжню народну революцію, яка поширилась на більшість областей України. На думку експерта зараз дуже важко передбачити характер майбутніх змін та кінцевих наслідків цих протестів, але одна річ виглядає цілком певною: “[внаслідок цих подій] Україна стала зовсім іншою.” Канадський інститут українських студій продовжує пильно стежити за подіями в Україні та аналізувати їх. Ми й надалі будемо вчасно і вичерпно інформувати всіх зацікавлених у цих подіях осіб, передусім членів української громади в Канаді.

 

Leave a Reply