Ukrainian Facebook-Revolution? Social Networks Against a Background of Euromaidan Social research (November – December 2013)

Kyrylo Galushko, Ph.D., Institute of History of Ukraine, Kyiv
Natalia Zorba, M. of Soc., M. Drahomanov National Pedagogical University, Kyiv

The Euromaidan phenomenon of is the most remarkable subject of political, social and culturological research into the Ukrainian life in the end of 2013 – the beginning of 2014. Understandably there could be numerous research methods applied to examine it. We focused on the role of social networking in shaping public opinion and mobilizing mass support, and their function as the protests’ communication vehicle. The format of this research is the expert poll of opinion leaders of the Ukrainian segment of Facebook, Twitter and

Феномен Євромайдану становить собою найбільш яскравий об’єкт поточного соціологічного, політологічного та культурологічного вивчення українських реалій кінця 2013 – початку 2014 року. Зрозуміло, що напрямів, шляхів та методів вивчення може бути чимало. Ми зосередилися на ролі соціальних мереж у формуванні настроїв громадської думки, комунікативного інструменту протестних акцій та мобілізаційного засобу для залучення масової підтримки. Формат дослідження – експертне опитування опініонз-лідерів українських соціальних мереж.

English | Ukrainian | Russian


Ukrainian Facebook-Revolution?

Social Networks

Against a Background of Euromaidan Social research

(November – December 2013)

The Euromaidan phenomenon of is the most remarkable subject of political, social and culturological research into the Ukrainian life in the end of 2013 – the beginning of 2014. Understandably there could be numerous research methods applied to examine it. We focused on the role of social networking in shaping public opinion and mobilizing mass support, and their function as the protests’ communication vehicle. The format of this research is the expert poll of opinion leaders of the Ukrainian segment of Facebook, Twitter and

The research was conducted as a part of Natalia Zorba’s Ph.D. sociological dissertation on the role of social networking in political communication. Co-authors cooperated on creating the structured questionnaire and the research methods. Natalia Zorba communicated with the majority of respondents. Our survey was a private initiative and had no outside support. As such we tried to formulate its purposes in a way were two people could easily manage it.


Our survey mirrors the situation during November 2013 – January 2014. Conflict between Euromaidan and the regime was still peaceful (prior to the events on the Hrushevskogo Street), but still the precariousness and the drama of the situation was felt throughout. A lot of experts, initially chosen as respondents, refused to take part in the survey. They were afraid of political persecutions for participation and organization of protests. Some of them were injured by militzia (police) just as we were negotiating their participation in our research. One of the experts was even put on the wanted list and the contact with him was lost.
The likelihood of finishing the research or even gathering representative data seemed doubtful. On January 16th, 2014, the “dictatorial laws” were adopted by Ukrainian parliament. All of our respondents as well as the researchers themselves faced the risk of criminal prosecution. Nevertheless, we did everything that was possible to continue our research. And we are very grateful to our respondents.

Preliminary results of the survey were published in the Russian-language edition of German “Forum of Contemporary East European History and Culture” (Forum für osteuropäische Ideen- und Zeitgeschichte) (Кирилл Галушко, Наталья Зорба. Социальные сети на фоне Евромайдана: первые результаты экспертного опроса конца 2013 – начала 2014 гг. // Форум новейшей восточноевропейской истории и культуры. – Русское издание. №2, 2013, С.84-89; []). We express our gratitude to Andreas Umland for his contribution to this publication.
Some data from this research was cited in the US media (How Ukraine’s EuroMaidan Revolution Played Out Online by Carola Frediani //, Friday, February 28, 2014 []) and it was also used while producing pieces about Ukrainian events on CNN.


In January 2014, there were about 17.8 million Internet users in Ukraine ( The audience of Facebook and the online-TV grew considerably as the result of Euromaidan. For example in October 2013, only 29% of Ukrainian internet users visited Facebook comparing to the 61% of users who visited Russian site By January, 2014 the audience of grew toto 32%.
Traffic to the news sites grew as well: in January 2014, 51% of users visited them and it’s a 5% increase from before the protests started (46%). As Gemius highlights, “Users spent 3 hours and 3 minutes following the latest news and this is twice as much as they spent in October 2013 – 1 hour and 31 minute”.

SOCIOLOGICAL STUDIES OF EUROMAIDAN (as of the middle of March, 2014)

In spite of their numerousness (see analysis below) there were no surveys similar to ours. No one had analyzed the connection between the social networking and the protests. It makes our empirical material unique and it could be used in further studies.

During December 2, 2013 –February 3, 2014 nine surveys were conducted by five sociological companies. They had two main purposes: One – was to show the portrait of Euromaidan; and Two – how Ukrainians assess the situation in general.

Five surveys which were intended to show how Ukrainians assess the situation in general were held on:
 December 10, December 30, January 27 by R&B Group (“Euromaidan – 2013”)
 December 20-24, by The Ilko Kucheriv Democratic Initiatives Foundation ( 2013- Political Results and Forecasts (nation-wide and expert poll))–politichni-pidsumki-i-prognozi-zagalnonacionalne-i-ekspertne-opituvannja.htm]
 January 19-24, by SOCIOPOLIS: Social, Political & Market Research (“The Estimanion of Social and Political Situation by Ukrainians as at January 2014)

Two researches were devoted to the social portrait of Euromaidan:

 December 2, by Gorshenin Institute. This survey studied gender and geographic features of Maidan and contained the question “Why are you on the Maidan now and against what are you protesting?”

 December 7—8, December 20, January 3, by The Ilko Kucheriv Democratic Initiatives Foundation and Kiev International Institute of Sociology. The portrait of Maidan contained Maidan-mass, Maidan-camp and Maidan-Sich. [From Maidan-camp to Maidan-Sich; what has changed?]


Time period: December 2013 – January 2014. Accordingly, the research covers the events in the end of November 2013 – the beginning of January 2014. This was the peaceful period of protests. Farther events were unknown to our respondents.
The purpose of the research: to show the role of Ukrainian segment of social networking during the Euromaidan
Objectives of the study:
– to gather opinions of different experts on the role of social networking services and their impact on the society during the protests;
– to analyze the purpose of using social media by experts themselves in order to define the most affluent networks and groups;
– to draw a portrait of experts’ regular audience in social network services using the figures of age, social activity and political nature;
– to find out party affiliations of the targeted respondents;
– to analyze the experts’ opinions on how political parties reflect the interests of society;
– to measure the participation of the experts in the street actions;
– to evaluate the role of experts in mobilization of the audience;
– to find out which social networking sites was the most important in mobilization;
– to evaluate the influence of social networking sites on the audience based on the age differences;
– to compare events of 2004 and 2013-2014 and estimate the role of communication vehicles in raising and mobilizing citizen activism.

Realization of this task will enable the study of the role of social networking and will attempt to measure their influence on modern Ukrainian society. Also it will make possible further research into the problem of using social networking in the political communications.

Research methodology

The research was conducted by expert poll via «face-to-face interviews» and «online», using the structured questionnaire. Some interviews were conducted telephonically. According to the chosen methods we concentrated on collecting estimates and opinions of the respondents, not the objective data. This approach allowed us to acquire absolutely new information about the problem being investigated.
The selection of the targeted respondents was arranged using the method of “snowball”.
85 experts were invited to take part in the research (opinion-leaders of Uanet), but only 24 participated. The most popular reasons of refusal were: the complicated questionnaire, the lack of time, and fear of political persecution (53 experts). Three experts could not take part in the research because of force used against them. Five experts didn’t give a reason for refusal.

The portrait of the experts

The experts age was between 25 and 60 years. 50% of the experts were about 36-45 years old. 58% of them have a college degree; 8 % have two college degrees, and 13% have advanced degrees.
Our experts are the renowned opinion leaders: 67% of the respondents are journalists, 33% are political observers and experts, analysts, and political consultants, 16% are creative directors and writers, 4% are businessmen, 4% belong to higher management, and 4 % are lecturers and politics.
23 respondents do not belong to or support any political party. One expert is the member of “Batkivshchyna” party. 92% of the experts think that parties do not reflect the interests of Ukrainian society, 8% think that they rather reflect than not.
75% use Russian language in their posts and comments, 25% use Ukrainian. We counted as Russian-speaking the 3 experts who use both languages, but the Russian prevails in their writing. Ukrainian-speaking experts use Ukrainian only. Questionnaire did not contain question about nationality or ethnic origin.
Facebook is the only social networking service where all the experts have accounts. Some of them also use Twitter,, Google+, Instagram, LinkedIn, LiveJournal. The number of regular subscribers for these experts are about 244 000. The number of occasional readers ad hoc is about 285 000. While the experts audiences overlap each other, the total number of readers is about 530 000.

Facebook is the most popular social networking site among the experts. The number of experts’ subscribers is about 149 000, the number of readers ad hoc – 152 000. Total size of audience is 301 000 (about 5% of all Ukrainian Facebook users).
We have to mention 4 main reasons for using Facebook given by our respondents:
 Expressing and spreading of their opinion, reinforcing their expert status by the quick response to political events (67%);
 Professional interest, popularization of their projects, advertising (42%);
 Communication and entertainment (29%);
 Source of information (13%)
 8% of experts did not give information, as it could harm them.
96% of respondents clearly stated their position on supporting or not supporting the Euromaidan for their readers, 29% regularly took part in public actions and meetings, 21% – participated sometimes, 17% highlighted the events, 8% arranged the events, 4% wanted to take part, but could not. 4% ignored all the events and 4% were strongly against them. 13% of respondents declined to answer.

The portrait of the expert’s regular audience

– Facebook: The experts rated the social activity of this network as 4.4 points on the 5-points scale, political activity is 4.6 points. The largest age group is 36-45 year-olds, after that in decreasing order – 25-35 years, 46-55 years, 16-24 years, 56-60 years, 61 and up.
– Twitter: Social activity of this network is rated 2.8 points on 5-points scale, political activity is 4.2 points. The largest age group is 36-45 year-olds, after that in decreasing order – 25-35 years, 46-55 years, 16-24 years, 56-60 years, 61 and up.
– Social activity of this network is 2.8 points on 5-points scale, political activity is 2.5 points. The largest age group is 16-24 year-olds, after that in decreasing order – 36-45 years, 25-35 years, 46-55 years, 56-60 years, 61 and up.

The experts, who took part in Euromidan (no matter “for “or “against”) expressed their attitude toward political parties (not counting the actual membership): 42% categorically denied supporting of any of them, 25% recognize that their opinions could have been used by some of parties, and 8 % acknowledge they could have been supported by the activists of certain parties or organizations, 4% were the speakers of specific party, 21% declined to answer.

Experts were asked about the origins of civic protests in Kyiv – whether they were public non-party initiative or the result of the political party activities. Half of the respondents claims that the protests were civic initiative and that politicians just joined them. Some experts (29%) characterize both “the political parties” and “the public” as equal sources, as they started protests separately and indirectly. Minority of the experts (8%), think that protests were strictly the result of party activity and another 8% consider it a symbiosis of civic and party initiatives.
79% of the experts versus 17% claim that non-party affiliated civic activity is more valuable for Ukraine today than party membership. 4% declined to answer.
The experts substantiated aforementioned statement with the following arguments (each item is an individual point of view):
 Against the backdrop of the discredited leaders and parties Ukraine needs new political movements and the new politicians, that will make a statement during the local elections in 2015 and the parliamentary elections in 2017 (At the time of the survey, the decision to hold the presidential elections on 25 May 2014 was not yet in existence.)
 There are no proper political parties in Ukraine in recognized, European meaning of this word.
 The existing political culture in Ukraine does not allow for direct and financially independent involvement of citizens in the political and party activity (except Communist party or “Svoboda”). At the same time, without the professional politicians, such as current parliamentary opposition, the protests do not have any chances for victory.
 Only the structured society produces proper political parties. Our society must become structured in order to “birth” those new ideological parties.
 Very few people are affiliated with current political parties as they do not have any authority in the society.
 There are no true ideological parties in Ukraine, instead the ideology of the democratic society grows among unaffiliated free from “leader mania” citizens, who are not burdened with the legacy of the present-day political process, in which politics is closely interwoven with businesses and the oligarchs.
 Any party activity is just the imitation nowadays.
 The entire political party system in Ukraine needs a reboot.
 Existing parties were formed as a result of the post-Soviet transformations and they do not reflect current socio-economic realities and don’t meet the needs of today’s, they don’t unite or represent the most economically and intellectually active parts of the society.
 In order to initiate the civic activity there have to be a political institutionalization first. New parties are needed or, at least, the complete transformation of the existing ones.
 Political parties should rely on support of civic organizations and represent their interests on political level.

The experts indicated socially valuable results of their activity in social networking (29% declined to answer) (each item is an individual point of view):
 Creating communication space.
 Reporting positions and providing information on professional activity to the readers.
 Helping the readers to hone their attitude to the events and its participants, by pointing out the important facts and events that could have been lost otherwise.
 Role of the “Opinion maker”.
 Spreading the optimism, the new ideas, and the ability to respond quickly to the needs of today.
 Activating work of journalists and coordination of analytical groups.
 Social networking services widen readership. Social networking services allow for bringing expert opinions to the readers in the form of short posts. Posts and comments in turn become the testing ground for large analytical texts.
 Enlightenment of the intelligencia and the intellectuals. Defining of the position : half of the country do not understand the purpose of Euromaidan. Attempts to define and forecast Ukrainian future.
 Consolidation of certain number of civic organizations and arranging some intellectual events.
 Spreading urgent information, creating meanings, formulating political order of the day.
 “By reporting the location of Dmytro Bulatov (activist of Automaidan) I have began the action, even though that was not my initial goal. People gathered at the “Boris” clinic and pressed the investigators, who wanted to serve a warrant”.
 “More people get honest information, more people paid their attention on the events and even changed their opinions after reading my texts”.
 “Increasing the unmber of Ukrainians that become more informed about the state, civil and political reality in Ukraine and Georgia. They move further from the suicidal political correctness about “Sovok” as a wholly anti-Ukrainian phenomenon. They learn to apply common sense, based on the seeing and understanding the obvious”

63% of the experts used social networking services to mobilize (participatie\ignore\deny) well-known Euromaidan events, 25% did not. 8% declined to answer since their information could have been used against them.
The experts’ evaluation of their influence on the public opinion in the context of Euromaidan is this: 58% discovered that audience started to more actively express their opinions of the events, 17% claim that they did not try to influence public opinion, 4% saw growing interest, but did not see it dispayed.
When asked to evaluate the level of participation of their core readership in the public protests, 58% of respondents admit that their opinion was just an added motivation, and the audience would have participated anyway. 29% acknowledge the direct influence of their posts on the activity of the audience. 13% declined to answer.

The portrait of social networks
Facebook, as 83% of experts agree, played the biggest role in mobilization of protest activity, Twitter is at the second place according to 21% of experts, and the – at the third one (4%). For 17 % of experts it was hard to answer.
Experts also estimated the influence of social networks according to age on 5-pointscale, where 1 is the least important and 5 – the most important:
 For ages 16–24 – the most important networks are (4,2), Twitter (4), аnd Facebook – 3,4;
 For ages 25–35 – Facebook (4,7), Twitter (4,1), аnd – 3,1;
 For ages36–45 – Facebook (4,6), Twitter (4,1), аnd – 2,6;
 For ages 46–55 – Facebook (3,9), Twitter (3,1), а – 1,8;
 For ages 56–60 – Facebook (2,2), Twitter (1,6), а – 1,1;
 For ages 61 and older – Facebook (1,4), Twitter (1,3), а – 1.

Experts compared the events of 2004 and 2013 and evaluated the role of communication methods in mobilization of civil activity, using 1-5 scale, where 1 – is the smallest role, and 5 – is the largest. We have to point out the relative unchanged role of the radio (2.6 in 2004 and 1.9 in 2013), the declining the role of TV (4.3 in 2004 and 3.9 in 2013) and print media (3.5 in 2004 and 2 in 2013). On the other hand the role of internet news-sites has grown,from 4 in 2004 to 4.4 in 2013. The growth of influence of social networking services is remarkable – from 1.4 in 2004 to 4.8 in 2013.As the result the internet new-sites and the social networks had replaced the print media and television. Experts pointed out the influence of gossips (4 points both in 2004 and 2013) and the online-TV (1 in 2004 and 4.5 in 2013). It follows that the online-TV is in the second place after the social networking services.

Experts estimated the place of different media in providing necessary information that was relevant for them perconally. They used the scale, where 1 means the most important and 5 – the least important. Social networking services got the highest point – 4.8, news sites – 4.6, TV – 2.6, radio – 1.4, print media – 1.4. Also experts separated the role of insider information and online-TV.
During the events of 2013 100% of experts increased their audience, received more subscribers and “friends”. 21% of the experts noted that their audience multiplied, 50% – noted significant expansion, 25% – slight expansion.
100% mentioned the increase in reposts and “likes” since the start of Euromaidan: 50% – in several times, 25% – significant growth, 21% – slight growth. Before the Euromaidan the regular expert post had 61 “likes”, 19 reposts and 2-3 foreign language translations in average. During the events of 2013 posts received 220 “likes” and 61 reposts on the average. The record posts received on the average 1033 “likes” and 911 reposts, some even reached 2500. The amount of translations grew as well (up to 20 for one post).

Also we measured the popularity of experts among experts: who is opinion leader for the opinon leaders. Roman Shrajk (33%), Mustafa Nayem (29%) and Yevhen Kuzmenko (25%) were the three most popular experts. After them it’s Andrij Bondar (13%), Yuri Romamnenko (13%), Karl Volokh (13%), and Andrij Chernikov (13%). 13% of experts didn’t provide this information out of the concern for their own and the experts’ safety. Specifial attention was paid to the social networking pages that posted thoughts, requests, recommendations which were followed by our respondents. These are the Facebook accounts of groups Euromaidan (21%), Euromaidan SOS (17%), Automaidan (17%), Mustafa Nayem, Motor Rally to Mezhyhirya, Gromadske radio, Gromadske TV, We are Europeans, I hate Ukrautodor, Anti-Corruption Center and so on. 8% of the experts did not follow any other accounts, 21% declined to answer out of safety concenrns.

46% of respondents think that in the end the Euromaidan developed a well-organized and clearly structured system of information dissemination in the social media. 42% are sure that this is the result of personal initiatives and groups of activists, which had no guidance and didn’t coordinate their action. 13% did not answer.
50% pointed out the appearance of new authors who unexpectedly became the “stars of social networksduring the end of 2013. These are Olexander Aronets, Sergiy Koshman, Anatoly Shary, Dmitry Bulatov, Andrij Plahonin, Borys Filatov, Lesja Orobets, Ivan Semesyuk, and Karl Volokh.
55% of the experts think that author should have personally participated in street actions to have gained increased authority. 21% do not see the need in personal participation in any actions, 24% did not answer.
83% of respondents are positive that their accounts are monitored by the security services or the law-enforcement agencies. 17% declined to answer.
42% declared that they know about the cases of the administrative or criminal prosecution of the Ukrainian citizens for their posts or comments in social networking services on the political or socialtopics. Experts usually mentioned precedents with Catherine Korotchenko, Olexander Mikhelson, Olexander Aronets and Automaidan.
25% of respondents think that offensive posts about politician or activists, or other public figures could be the grounds for legal persecution. It might be motive for judicial protection of honor and dignity, the same as publications in print media. 29% disagree with this as they claim that the social networks are the space for uncontrolled and unprejudiced opinion statements. 37% claim, that persecution for offensive post is impossible, unless the post confirms the insults in non-virtual reality.
Experts also commented the problem of reinforcement of electronic-control and electronic-influence on the state by the public (e-governance, questionnaires, obligation to react to online-petitions and so on). 37% think these projects might be realistic, 37% doubt it as the Internet is not that widespread in the Ukrainian society. 17% of the experts consider these project utopian.
46 % of the experts claim that social networks could be seen as key factor in forming the civil society in Ukraine. 25 % of experts think that rather not. 17% pointed out that the statement is wrong: networks are the communicative way only.

* * *
It is obvious, that in future the correlation and comparison of our data and data of other larger, more repersenative researches will be necessary. We hope that our attempt will be of interest to scientists as it is unique as the data was collected during the events, and our survey is one of the first practically exclusive studies into Euromaidan. The results are already presented at the different conferences and seminars, focusing on documenting and analyzing the data on the history of Euromaidan. We try to use our data in new research programs.



 Соціологічне дослідження


(листопад – грудень 2013 р.)


Кирило Галушко,

кандидат історичних наук, Інститут історії України (Київ)

Наталія Зорба,

Аспірант соціології, Національний педагогічний університет ім.М.П.Драгоманова (Київ)

Феномен Євромайдану становить собою найбільш яскравий об’єкт поточного соціологічного, політологічного та культурологічного вивчення українських реалій кінця 2013 – початку 2014 року. Зрозуміло, що напрямів, шляхів та методів вивчення може бути чимало. Ми зосередилися на ролі соціальних мереж у формуванні настроїв громадської думки, комунікативного інструменту протестних акцій та мобілізаційного засобу для залучення масової підтримки. Формат дослідження – експертне опитування опініонз-лідерів українських соціальних мереж.

Дослідження було здійснено, зокрема, в рамках збирання матеріалів для кандидатської дисертації Наталії Зорби з соціології на тему «Соціальні мережі як засіб політичної комунікації». Співавтори спільно розробляли структуровану анкету та методику дослідження; основний обсяг спілкування з респондентами здійснювався Наталею Зорбою. Наше дослідження було приватною ініціативою, і не мало зовнішньої підтримки. Ми намагалися сформулювати його цілі та завдання в такий спосіб, аби з ним могли ефективно впоратися дві особи.


Особливі обставини дослідження.

Наше дослідження відображає реалії листопада 2013 – початку січня 2014 р., коли протистояння між Євромайданом та владою мало ще переважно ненасильницький характер (тобто до конфлікту на вул. Грушевського). Проте нестабільність ситуації та драматизм подій відчувалися як у спілкуванні з експертами-респондентами, так і в самому здійсненні дослідження. Чимало з обраних експертів відмовилися від участі через можливість політичних переслідувань за участь та організацію протестів. Декілька з них фізично постраждали (зокрема від міліції) в період перемов щодо участі. Один з експертів потрапив у міліцейський розшук, і контакт із ним було втрачено. Сама можливість доведення дослідження до якогось логічного завершення та можливість зібрати хоч скільки-то репрезентативні дані час від часу нам видавалася сумнівною. 16 січня 2014 р., коли були прийняті т.зв. «диктаторські закони», усі наші респонденти по суті опинилися під загрозою кримінального переслідування (власне, як і автори дослідження). Але те, на що ми були спроможні, ми зробили. Тому, з урахуванням цього, ми тим більше вдячні нашим респондентам.

Попередні результати дослідження були опубліковані у російському видання німецького «Форуму новітньої східноєвропейської історії та культури» (Кирилл Галушко, Наталья Зорба.
Социальные сети на фоне Евромайдана: первые результаты экспертного опроса конца 2013 – начала 2014 гг. // Форум новейшей восточноевропейской истории и культуры. – Русское издание. №2, 2013, С.84-89; []). Ми вдячні за сприяння цій публікації Андреасу Умланду.

Також певні дані були використані в американській пресі: How Ukraine’s EuroMaidan Revolution Played Out Online byCarolaFrediani //, Friday, February 28 2014 [] та при підготовці матеріалів про українські події каналом світових новин CNN.

Новітня динаміка аудиторії Уанету (українського сегменту Інтернету).

У січні 2014 року аудитрія склала склала 17,8 млн ( Події Евромайдана суттєво збільшили аудиторію Facebook і онлайн-ТВ. У жовтні 2013 р. дослідження показували, що на заходило тільки 29 % українських інтернет-користувачів, що майже в два рази менше в порівнянні з показником відвідування російської мережі (61 %). Однак у січні 2014 р., індекс відвідувань Facebook виріс до 32%.

Також зросла відвідуваність новинних сайтів: в січні 2014 приблизно 51% інтернет -користувачів заходили на новинні веб-сайти, що майже на 5% більше, ніж до початку акцій протестів (46 %). «Спостерігаючи за останніми новинами, користувачі витрачають 3 години і 3 хвилини, що майже в два рази більше, ніж час, витрачений у жовтні 2013 р. – 1 годину і 31 хвилина» , – підкреслює Gemius .

Соціологічні дослідження Євромайдану (станом на середину березня 2014 р.)

Вони показують, що попри їх кількість (дивись нижче), аналогічних до нашого досліджень не проводилось. Ніхто не аналізував зв’язок подій Майдану із соціальними мережами. Тому наша інформація містить певний ексклюзивний емпіричний матеріал, який може бути використаний у подальшому системному аналізі феномену Євромайдану.

Загалом в період з 2 грудня по 3 лютого було проведено 9 соціологічних досліджень п’ятьма соціологічними компаніями в двох напрямках: 1) оцінка громадянами України ситуації, що склалася в країні та 2) портрет Євромайдану.

Отже, соціологічних досліджень про ставлення громадян України до подій, пов’язаних з Євромайданом ми нарахували 5:

–        10 грудня, 30 грудня, 27 січня – R&B Group[“ЕВРОМАЙДАН – 2013”.];

–        20-24 грудня Фонд «Демократичні ініціативи». [2013-й: політичні підсумки і прогнози (загальнонаціональне й експертне опитування).–politichni-pidsumki-i-prognozi-zagalnonacionalne-i-ekspertne-opituvannja.htm]

–        19-24 січня «Інститут соціальних технологій „Соціополіс“». [Оцінка жителями Украиїни соціально-політичної ситуації в країні станом на січень 2014 р..]

Соціологічних досліджень, які описали портрет Майдану, ми нарахували 4:

–        2 грудня, Інститут Горшеніна. Дослідження, окрім гендеру и географії Майдану містило питання «Чому Ви зараз на Майдані і проти чого Ви протестуєте?» [Основноа вимога Майдану – відставка Президента і уряду, – опитування.]

–        7—8 грудня, 20 грудня, 3 лютого – Фонд «Демократичні ініціативи» та КМІС. Портрет Майдану містив «Майдан-мітинг», «Майдан-табор», «Майдан-січ» [Від Майдану-табору до Майдану-січі: що змінилося?]


Час проведення: грудень 2013 р. – січень 2014 р. Відповідно, дослідження є інформативним щодо подій та явищ кінця листопада 2013 – початку січня 2014 р., тобто початкового мирного (ненасильницького) етапу громадських протестів у Києві. Подальші наслідки та результати подій ще не були відомі експертам.

Мета дослідження: визначити роль українського сегменту соціальних мереж під час подій Євромайдану.

Завдання дослідження:

– збір думок експертного співтовариства про роль соціальних мереж та їх вплив на суспільство у нинішніх українських подіях;

– проаналізувати мету перебування експертів у мережевих спільнотах та виявити соціальні мережі, в яких вони присутні, задля визначення найбільш впливових на українську аудиторію соціальних мереж і груп;

– скласти портрет постійної аудиторії експертів в соціальних мережах за критеріями віку, суспільної активності і політизованості аудиторії;

– з’ясувати приналежність експертів до будь-якої політичної партії;

– проаналізувати думку експертів про відображення сучасними українськими політичними партіями інтересів суспільства;

– визначити участь експертів у публічних акціях кінця 2013 – початку 2014 рр. «на вулиці»;

– з’ясувати роль експертів у мобілізації аудиторії до участі в публічних акціях;

– виявити соціальну мережу, яка, на думку експертів, відіграла найбільшу роль в мобілізації активності людей;

– отримання експертних оцінок щодо ролі соціальних мереж у мобілізації аудиторії в залежності від віку аудиторії;

– порівняння подій 2004 та 2013-2014 років та отримання оцінок ролі використовуваних засобів комунікації для мобілізації громадської активності.

Реалізація поставлених цілей і завдань дозволить дослідити роль соціальних мереж та з’ясувати рівень їх впливу на суспільство у нинішніх українських реаліях та створити передумови для більш масштабних і докладних досліджень, покласти початок створення структурованої системи знань про соціальні мережі та їх використання в політичних комунікаціях України.

Методологія дослідження.

Дослідження проводилося методом експертного інтерв’ю зі структурованим опитувальником «face-to-face» і «online». Деякі інтерв’ю з об’єктивних причин були проведені в телефонному режимі. У зв’язку з обраним методом, акцент був зроблений не на збір об’єктивних характеристик, а на оцінки і судження експертів. Такий підхід дозволив отримати якісно нову інформацію з досліджуваних питань.

Відбір респондентів здійснювався методом «снігової кулі». До участі в дослідженні були запрошені 85 експертів (opinions-leaders українського сегменту соціальних мереж), але участь змогли взяти 24 експерти. Причини відмови в участі: складність та розлогість анкети, брак часу, побоювання можливих переслідувань за надану інформацію – 53 експерти; зовнішні причини (наслідки насильницький дій, перебування у розшуку правоохоронними органами) – 3 експерти; небажання без пояснення причин – 5 експертів.

Портрет експерта

Респондентами дослідження виступили 24 експерта. Вік експертів 25-60 років, з них 50% – 36-45 років. 58% експертів мають вищу освіту, 8% – дві вищих освіти, 13% – науковий ступінь.

Наші експерти – відомі лідери громадської думки, «Інтернет-лідери думок»: журналісти (67%); політичні оглядачі, аналітики, політологи, політтехнологи (33%); творчі керівники, письменники, автори (16%); власники бізнесу, приватні підприємці (4%); керівники вищого рівня (4%); викладачі (4%); політики (4%).

23 експерта не належать до жодної політичної партії та не підтримують таких, 1 експерт належить до «Батьківщини». У цьому контексті 92% експертів вважають, що сучасні українські політичні партії не відображають інтереси суспільства, 8% вважають, що скоріше відображають, ніж ні.

75% опитаних експертів викладають свої думки в соціальних мережах російською мовою, 25% – українською. До російськомовних ми віднесли 3 експертів, які пишуть двома мовами, оскільки російська у них переважає. Україномовні експерти пишуть виключно українською. Пункти анкети щодо особистої інформації не містили питання про національність / етнічне походження.

Соціальна мережа, в якій присутні 100% експертів – Facebook. Також експерти мають свої акаунти в Twitter, ВКонтакте, Google+, Instagram, LinkedIn, LiveJournal. Кількість постійних відомих читачів сторінок наших експертів (кількість підписок) складає близько 244 тисяч, загальна кількість ситуативних читачів сторінок експертів близько 285 тисяч. Ми розуміємо, що аудиторія експертів частково перетинається, але загальна кількість аудиторії наших експертів, на яку вони мають вплив, – близько 530 тисяч.

Facebook є найпопулярнішою серед експертів соціальною мережею для висвітлення своїх думок. Кількість постійних відомих читачів сторінок наших експертів (кількість підписок) в Facebook складає близько 149 тисяч, загальна кількість ситуативних читачів сторінок експертів в Facebook близько 152 тисяч. Загальна кількість аудиторії наших експертів саме в Facebook – 301 тисяча. Враховуючи те, що загальна кількість української аудиторії Facebook становить 31,7% від аудиторії уанету (17,8 млн на січень 2014 р. за згаданими вище даними Gemius), аудиторія наших експертів – це 5% української аудиторії Facebook.

Багатоаспектну мотивацію участі наших експертів у соціальних мережах (створення постів) можна звести до чотирьох факторів:

–                    висловлення, розповсюдження власної думки, власна капіталізація як експерта через швидке реагування на політичні події (67%);

–                    професійна зацікавленість, репрезентація, популяризація власних бізнес-матеріалів і творчих продуктів (реклама) (42%);

–                    комунікаційний та розважальний майданчик (29%);

–                    джерело загальної інформації, збір думок громади (13%).

8% експертів не змогли надати інформацію, бо вона може їм зашкодити.

96% експертів формулювали для своїх читачів у соціальних мережах свою власну позицію підтримки/не підтримки подій «Євромайдану».

Участь експертів у публічних акціях 2013 р. «на вулиці» можна охарактеризувати наступними діями: регулярно приймали участь (29%), іноді приймали участь (21%), висвітлювали події (17%), організували заходи (8%), хотіли взяти участь, але не змогли (4%), ігнорували (4%), виступав проти будь-яких заходів чи акцій (4%). Інформацію не змогли надати, оскільки вона може їм зашкодити, 13% експертів.


Портрет постійної аудиторії експертів в соціальних мережах

– Facebook. Суспільну активність даної соціальної мережі експерти оцінюють на 4,4 бали за 5-бальною шкалою, а політизованість аудиторії – на 4,6. Наймасштабніша вікова група – 36-45 років, далі по спаданню: 25-35 років, 46-55 років, 16-24 років, 56-60 років, 61 і старше.

– Twitter. Суспільну активність даної соціальної мережі експерти оцінюють на 2,8 бали за 5-бальною шкалою, а політизованість аудиторії на 4,2. Наймасштабніша вікова група – 36-45 років, далі по спаданню: 25-35 років, 46-55 років, 16-24 років, 56-60 років, 61 і старше.

– Суспільну активність експерти оцінюють на 2,8 бали за 5-бальною шкалою, а політизованість аудиторії на 2,5 бали. Наймасштабніша вікова група – 16-24 років, далі по спаданню: 36-45 років, трохи менше – 25-35 років, в меншості – 46-55 років і 56-60 років і аудиторія віком 61 і старше.

Експерти, які приймали участь у подіях «Євромайдану» («за» чи «проти»), висловились про своє ставлення до політичних партій (окрім членства): 42% категорично заперечували підтримку будь-якої з партій; 25% припускають, що їх громадянська думка могла бути використана однією із партій чи організацій; 8% припускають, що їх за власною ініціативою могли підтримувати активісти певної партії чи організації; 4% свідомо озвучували позицію певної партії. 21% експертів не змогли відповісти, бо надана інформація може їм зашкодити.

Експертів запитували про джерела громадських протестів в Києві: було це громадською безпартійною ініціативою, або наслідком діяльності офіційних політичних партій. 50% експертів вважають, що громадська протестна ініціатива в Києві була первинною, а політики приєдналися до цього руху. Також деякі експерти (29%) характеризують «партії» і «громадськість» як рівнозначні джерела подій, які починали протестувати опосередковано та окремо. Меншість експертів (8%) визнає тільки партійне джерело подій і симбіоз громадянської активності та політичних партій в протестних ініціативах (8%).

79% на противагу 17% експертів вважають, що безпартійна громадська активність має більше значення для сучасності України, ніж активна участь громадян в діяльності існуючих політичних партій. 4% утрималися від відповіді.

Таку свою оцінку деякі експерти пояснювали наступним чином (коден пункт – думка окремого експерта):

–        На фоні дискредитованих існуючих партій і лідерів Україна потребує нові сили, нових політиків, які, вочевидь, заявлять про себе у 2015 році (в ході виборів до місцевих органів влади) та у 2017 році (в ході парламентських виборів). На момент опитування рішення про президентські вибори 25 травня 2014 р. ще не було прийнято.

–        В Україні немає жодної політичної партії в цивілізованому, європейському, розумінні цього явища.

–        Чинна політична культура не передбачає прямої, безпосередньої та матеріально не зацікавленої участі громадян у роботі політичних партій – за винятком КПУ та «Свободи». Разом з тим, без участі фахових політиків, у т. ч. існуючої парламентської опозиції громадські інтереси не мають шансів на успіх.

–        Лише структурованість суспільства народжує політичні партії. Наше суспільство має структуруватись, аби «народити» нові ідеологічні партії.

–        До політичних партій належить замала кількість населення, бо вони не користуються авторитетом у суспільстві

–        В Україні практично не існує ідеологічних партій, а ідеології демократичного суспільства визрівають якраз серед людей безпартійних, необтяжених вождізмом і дитячими хворобами політичного процесу в Україні, де політика і політики надто тісно сплетені з бізнесом і олігархатом.

–        Діяльність політичних партій в Україні сьогодні є лише імітацією

–        Українська політична палітра потребує цілковитого перезавантаження.

–        Існуючі партії сформовані старими (пострадянськими перехідними) соціально-економічними реаліями і не відповідають запитам сьогоднішнього дня, не об’єднують та не представляють найбільш економічно та інтелектуально активні прошарки суспільства.

–        Задля того, щоб громадська активність почала діяти, потрібне саме політичне інституціонування. Тобто, якби в питанні не було фрази про «існуючі політичні партії», даний експерт би відповів «ні». Потрібні нові партії, або трансформації існуючих.

–        Політичні парті у своїй роботі мають спиратися на підтримку громадських організацій та акумулювати їх інтереси на політичному рівні


Експерти зазначили суспільно значимі результати їх активності у соціальних мережах. (29% експертів утрималися від відповіді). Кожен пункт – думка окремого експерта.

–        Створення комунікаційного майданчика

–        Донесення позиції та інформування про професійну активність читачам

–        Допомога читачам чіткіше сформулювати власне ставлення до подій та їхніх учасників. Звернення уваги на обставини, які в потоці подій можуть виявитися на периферії свідомості. Сприяння концентрації однодумців довкола суспільно значущих інформаційних приводів

–        Роль opinion maker

–        Поширення оптимістичних настроїв. Поширення нових ідей. Вміння реактивно реагувати на виклики сьогодення

–        Активізація роботи журналістів. Координація аналітичних груп

–        Соціальні мережі розширюють читацьку аудиторію. Мережі дозволяють оперативно доводити до свідомомсті читачів деякі висновки щодо поточних подій у вигляді коротких постів. Пости стають полігоном для опрацювання тез розлогіших аналітичних текстів.

–        Просвіта інтелігенції та інтелектуалів. Позначення позиції: половина країни Майдан не розуміє. Спроби визначити майбутнє України.

–        Консолідація певної частини громадських організацій. Низка організованих інтелектуальних заходів

–        Поширення термінової інформації. Формулювання політичної повістки протесту. Продукування смислів.

–        Повідомивши про місце перебування автомайданівця Дмитра Булатова, таким чином я спричинив дію. Хоч і не мав цього безпосередньо на меті. Люди вийшли під клініку «Борис» і таким чином спричинили тиск громадськості на слідчих, які хотіли вручити ордер на арешт.

–        Більше людей поінформовано чесно. Більше людей звернуло увагу на ці події. Люди змінюють своє ставлення до подій, завдяки тому, що я пишу

–        Збільшення поінформованості українців стосовно державної, громадянської та політичної реальності в України та Грузії. Відхід від самовбивчого політичного лібералізму (політкоректності) стосовно «СОВКА», як суцільно антиукраїнського явища, і політично і суспільно, і реальна і дієва реакція на нього. Взяття на озброєння здорового глузду на основі бачення та розуміння очевидних речей.

63% експертів використовували соціальні мережі для мобілізації (участі/ігнорування/заперечення) відомих акцій «Євромайдану», 25% не використовували. 8% експертів не змогли відповісти, бо надана інформація може їм зашкодити.

Експерти оцінюють свій вплив на громадську думку аудиторії в розрізі подій «Євромайдану» таким чином: 58% експертів виявили, що аудиторія стала активніше виявляти своє ставлення до подій; 17% стверджують, що не намагались впливати на думку громадськості; 4% виявили зацікавленість аудиторії, але не помітили проявів активності. Інші в цілях власної безпеки і безпеки своєї аудиторії не змогли надати інформацію.

Оцінки ролі експертів в участі їх аудиторії в публічних акціях розподілилися таким чином: більшість експертів (58%) визнає, що їх думка була тільки стимулюючою, аудиторія зробила б це і за власним бажанням; 29% експертів визнають прямий вплив їх постів в соціальних мережах на активність аудиторії. 13% утрималися від відповіді.


Портрет соціальних мереж

Facebook – соціальна мережа, яка, на думку експертів (83%), відіграла найбільшу роль в мобілізації активності людей; Twitter на другому місці (21%), – на третьому (4%). 17% експертів вагалися з відповіддю.

Експерти оцінювали роль соціальних мереж у мобілізації аудиторії за віковим цензом за шкалою від 1 до 5, де 1 – найменш значима, 5 – найбільш. Так для мобілізації аудиторії віком:

–        Вік 16-24 – найбільш значимі мережі – (4,2) і Twitter (4), а Facebook – 3,4;

–        Вік 25-35 – найбільш значима мережа – Facebook (4,7), Twitter (4,1), а – 3,1;

–        Вік 36-45 – Facebook (4,6), Twitter (4,1), а – 2,6;

–        Вік 46-55 – Facebook (3,9), Twitter (3,1), а – 1,8;

–        Вік 56-60 – Facebook (2,2), Twitter (1,6), а – 1,1;

–        Вік 61 та старше – Facebook (1,4), Twitter (1,3), а – 1.

Експерти порівняли події 2004 та 2013 років та оцінили роль використовуваних засобів комунікації для мобілізації громадської активності. використовуючи шкалу від 1 до 5, де 1 – найменша роль, 5 – найбільш вагома роль. Так ми можемо помітити незмінну роль радіо – 2,6 (2004), 1,9 (2013); спадаючу роль телебачення – 4,3 (2004), 3,9 (2013) та друкованих видань – 3,5 (2004), 2 (2013) та зростаючу роль сайтів новин – 4 (2004), 4,4 (2013).

Особливе зростання ролі соціальних мереж – 1,4 (2004), 4,8 (2013). Таким чином сайти новин та соціальні мережі замінили друковані видання і телебачення. Експерти виділили важливу роль чуток – 4 (2004), 4 (2013) та виокремили онлайн-телебачення – 1 (2004), 4,5 (2013). Останній засіб комунікації, таким чином, зайняв друге місце після соціальних мереж.

Експерти оцінили роль різних медіа в наданні необхідної інформації про події 2013 р. для експертів особисто, використовуючи шкалу від 1 до 5, де 1 – найбільша роль, 5 – найменша роль. Так соціальні мережі отримали найвищу оцінку – 4,8; сайти новин ­– 4,6; телебачення – 2,6; радіо – 1,4; друковані видання – 1,4. Також експерти виокремили роль інсайдерської інформації і онлайн-телебачення.

В перебігу подій 2013 р. у 100% експертів розширилась аудиторія: запити «стати друзями» та підписки. Експерти відзначають різний рівень збільшення аудиторії: 21% експертів спостерігали розширення аудиторії в декілька разів, 50% – значне розширення, 25% незначне розширення.

Також 100% експертів відзначили збільшення кількості перепостів та «лайків» з початку подій 2013 р.: в декілька разів – 50%, значно – 25%, незначно – 21%. Так, до Євромайдану звичайний пост експертів збирав в середньому 61 «лайк», 19 перепостів та 2-3 переклади на іноземні мови. В свою чергу, під час подій 2013 р. пости наших експертів почали збирати в середньому 220 «лайків» та 61 перепост. А рекордні пости наших експертів збирали в середньому 1033 «лайків» та 911 перепостів. Кількість «лайків» та перепостів деяких постів досягала 2500. Також відмічається зростання кількості, а в деяких поява перекладів на інші мови (до 20 перекладів одного поста).

Ми заміряли цікавий критерій популярності експертів серед експертів. Інтерес полягає в тому, хто саме є «лідерами думок серед лідерів думок». Трьома найпопулярнішими експертами у тому сегменті, який піддався опитуванню, виявилися Роман Шрайк (33%), Мустафа Найєм (29%), Євген Кузьменко (25%). Також лідерами лідерів думок виявилися Андрій Бондар (13%), Юрій Романенко (13%), Карл Волох (13%), Андрій Черніков (13%). 13% експертів не змогли надати інформацію в цілях забезпечення своєї безпеки та безпеки інших експертів.

Особливої уваги заслуговують сторінки соціальних мереж, до думок, закликів, прохань, рекомендацій яких зверталися наші експерти під час подій 2013 р. Це сторінки груп соціальної мережі Facebook:  «Євромайдан» (21%), «Євромайдан SOS» (17%), «Автомайдан» (17%). Крім того: «Автопробіг до межигір’я», «Громадське радио», Мустафа Найем, «Громадське ТБ», «Організація волонтерів-медиків», «Я ненавижу Укравтодор», «Мы – европейцы», «Центр протидії корупції». 8% експертів не зверталися до інших сторінок. 21% експертів відмовилися від відповіді в цілях безпеки.

46% експертів вважають, що «Євромайдан» розвинув в результаті добре організовану та чітко структуровану систему поширення інформації в соціальних мережах. 42% в свою чергу впевнені, що поширення інформації було ініціативою окремо взятих людей і груп активістів, які не координували свою діяльність та не мали спільного керівництва. 13% експертів утрималося від відповіді.

50% експертів відмітили появу авторів, які несподівано стали «зіркою соціальної мережі» в перебігу подій 2013 р.: Олександр Аронець, Сергій Кошман, Анатолій Шарій, Дмитро Булатов (АвтоМайдан), Андрій Плахонін, Борис Філатов, Леся Оробець, Іван Семесюк, Карл Волох.

55% експертів вважають, що для зростання авторитету в соціальній мережі популярний автор мав особисто приймати участь в публічних акціях «на вулиці», 21% експертів не бачать необхідності в участі «на вулиці». 24% експертів утрималися від відповіді.

83% експертів вважають, що їх сторінку читають або моніторять спецслужби або правоохоронні органи. 17% експертів утрималися від відповіді.

42% експертів заявили, що їм відомі випадки адміністративного чи кримінального переслідування громадян України на основі публікації в соціальних мережах на громадсько-політичну проблематику. Згаданими випадками, зазначеними експертами, стали прецеденти з Катериною Коротченко, Олександром Міхельсоном, Олександром Аронцем, Автомайданом.

25% експертів вважають, що публікація постів, що містять образу на адресу політичних чи громадських діячів, публічних осіб може переслідуватися у законному порядку, наприклад, вважатися достатнім приводом для судового захисту честі та гідності як при публікації в друкованих ЗМІ. 29% експертів дотримуються думки, що не може, так як соціальні мережі – це поле для неупередженого і неконтрольованого вислову своїх думок. 37% експертів теж вважають, що не може, за винятком того випадку, коли публікація є доказом образи у «реальному житті».

Експерти висловили свою думку з приводу реалістичності проектів посилення «електронного впливу» громадськості на діяльність української держави («Електронний уряд», інтернет-референдуми, обов’язок офіційної реакції на інтернет-петиції тощо). 37% вважають ці проекти реалістичними, 37% наразі не бачать реалістичності, тому що інформатизація (в тому числі інтернетизація) українського суспільства ще замала, 17% експертів взагалі вважають це утопією.

46% експертів відповіли, що соціальні мережі можна вважати вирішальним чинником у формуванні громадського суспільства в Україні. 25% експертів вважають, що скоріше не можна. 17% відповіли, що не можна так вважати. Обґрунтування негативної відповіді полягає у сприйнятті соціальних мереж лише як засобу комунікації громадянського суспільства.

*      *       *

Звісно, що у подальшому можна буде зробити подальші кореляції даних нашого дослідження з даними інших, більших, репрезентативніших та системніших, проте сподіваємось, що принаймні та інформація, яку ми отримали вже зараз становитиме суттєвий інтерес для науковців, оскільки була зібрана у «вирі подій» і є одним з перших, де в чому ексклюзивних досліджень Євромайдану. Вже сьогодні його результати та досвід опрацьовуються на науково-практичних конференціях та семінарах, спрямованих на збір та опрацювання інформації по історії Євромайдану, формування нових дослідницьких проектів.


Translation forthcoming.

Leave a Reply